комунікаційна лінія

комунікаційний. -ная линия - комунікаційна лінія, шлях сполучення. -ные средства - комунікаційні засоби, засоби (до) сполучення.

* * *

скор. від National Association of Security Dealers Automated Quotations System

скор. NASDAQ

1) трубопровід, магістраль

2) комунікаційна лінія

3) канал, джерело інформації ( конфіденційної)

4) система постачання

5) процес підготовки, розробки, доробки

6) конвеєр

1. n

1) трубопровід, магістраль

2) комунікаційна лінія

2. v

1) укладати труби

2) перекачувати по трубах

1) трубопровід, магістраль

2) комунікаційна лінія

3) канал, джерело інформації ( конфіденційної)

4) система постачання

5) процес підготовки, розробки, доробки

6) конвеєр

САМОТНІСТЬ - екзистенційна ситуація людського буття, у межах якої відбувається зовнішнє чи внутрішнє відокремлення людей. С. є результатом колізій комунікації, що породжуються виявленням людини у світі як неповторної особистості. Проблема С. стає надзвичайно актуальною саме в наш час - час деконструкції світоглядних орієнтирів і спроб знайти нові умови для комунікації. У розгорнутому вигляді проблема С. в європейській філософії вперше була поставлена Паскалем, який розглядав С. передусім як факт страждання. На відміну від нього, у творчості Сковороди поняття С. має позитивний сенс, який реалізується у свідомому усамітненні і може привести до нової комунікації та взаємодії зі світом - "сродної праці". Шопенгауер вбачав у С. фатальний результат "волі до життя". Глибокі роздуми про С. людини пронизують творчість Гете, який називає її причиною відокремленість людської особистості від трансцендентного світу. На відміну від нього, Ніцше вважає причиною С. людини її відчуження від власних надлюдських перспектив; з іншого боку, С., на думку мислителя, стає відчуженням людини, що освоює ці перспективи, від інших людей. У XX ст. темаС. порушується в екзистенціалізмі, персоналізмі та комунікативній філософії. Слід розрізняти зовнішню С. і С. внутрішню, або екзистенційну. Перший різновид С. є результатом обставин, що приходять у життя людини іззовні; він є предметом соціально-психологічного дослідження. Внутрішня С., яка є наслідком особистісного розвитку людини, може бути осягнута як психологічними, так і філософськими дослідженнями. Вона породжується відкритим, трансцендуючим характером людського буття і є результатом постійного виходу екзистенції за свої межі. Другою фундаментальною причиною внутрішньої С. є принципова біполярність (бівалентність) людського роду - його розділеність на дві статі - чоловічу та жіночу. Вихід за межі внутрішньої С. можливий лише у внутрішній комунікації, під якою розуміється така комунікація, що торкається глибинних смисложиттєвих орієнтацій і має вільний характер. Внутрішня С. людини виявляється й долається у трьох фундаментальних екзистенційно-особистісних вимірах: буденному, граничному та метаграничному бутті. У буденному бутті людини, фундаментальною ознакою якого є безособовість, що породжує буттєву монотонність-як-перебування, внутрішня С. переживається як нудьга, яка частково знімається й відроджується знову у феноменах турботи та святковості. У граничному бутті людини, яке є запереченням буденності через наростання вольового начала на шляху його заглиблення у творчість та владу, буденна С. стає граничною С. і виявляється у таких екзистенційних ситуаціях, як туга, закоханість, жах, відчай. У метаграничному бутті, що є виходом за межі маніпуляції та об'єктивації буденного і граничного буття у простір актуалізації особистості, С. втрачає свій фатальний характер і стає новою реальністю - усамітненням як вільно обраною С. Вихід за межі С. у метаграничному бутті людини можливий через феномени толерантності й любові, що знаменують собою вищі прояви внутрішньої комунікації.

СПІЛКУВАННЯ - тип відносин, що характеризується ставленням партнерів один до одного як до істот, наділених ознаками суб'єктивності. Оскільки презумпція такого ставлення не обмежена рамками людського світу, учасниками С. здатні поставати як люди, так і інші живі істоти; ми також спілкуємося зі світом загалом, текстами і цінностями культури тощо. Водночас не всі міжлюдські стосунки можна визначити як С., а тільки такі, що ґрунтуються на взаємному визнанні суб'єктивності і, отже, певною мірою набувають характеру самоцілі, формують внутрішню духовну спільність учасників. У перспективі такої спільності здобувають конкретний ціннісний смисл ті процеси обміну діяльністю, її продуктами, інформацією, досвідом, вміннями тощо, котрі складають реальний зміст С. за тих або тих умов. В історії філософії осягнення суті С. йшло поряд із висвітленням природи людської особистості. Так, відоме визначення Аристотелем людини як істоти політичної супроводжується акцентуванням політичного аспекту С. і визнанням політики найдовершенішою формою С. як такого З. агалом концепція С. в античному світі налаштовує особу на відкрите громадське співіснування, принциповими моментами якого постають як дружба, так і розбрат, війна. Тема вимушеного С., що долає, але й приховує в собі стан граничного розбрату, знаходить розвиток у соціальній філософії Нового часу З. окрема, Гоббс доводить, що неминучим наслідком реалізації природних схильностей людини виявляється "війна всіх проти всіх", котра спонукає до утворення держави як гаранта регульованих і безпечних стосунків між людьми на правовій основі. Типологічно близькі підходи до висвітлення С. в основному розвивають й інші мислителі XVII - XVIII ст., від Греція до Канта, що, зрештою, відбиває процес становлення новочасного індивідуалізму й соціального атомізму. Натомість релігійний світогляд, вимагаючи від людини внутрішньої зверненості до Бога, постійно інспірує й підтримує в європейській культурі орієнтацію на душевно-духовні смислотворчі чинники С. і позитивний досвід буття з Іншими і заради Інших. Світське філософське осмислення С. з Іншими як внутрішньої інтенції людського буття репрезентують в думці XVII - XIX ст. Гемстергойс, Шляєрмахер, Фоєрбах. С. в його позитивному значенні - одна з основних категорій філософсько-антропологічного вчення молодого Маркса; згодом людинотворчу роль "форм спілкування" Маркс передоручає більш об'єктивованим "суспільним відносинам". Погляд на С. в усьому різноманітті його аспектів як на вирішальну сферу формування людської особистості знайшов відображення в філософії XX ст. Передусім тут слід назвати філософію діалогу Ебнера, Розенцвайга і, особливо, Бубера; згідно з Бубером, діалогічне відношення "Я - Ти" (що протистоїть відношенню "Я - Воно") цілісно визначає як саме людське "Я", так і весь спектр його стосунків зі світом. Визначальна роль С. наголошується й низкою філософів екзистенційного й персоналістичиого напряму, зокрема Марселем, Ясперсом, Муньє, Больновим. Вагомий внесок у висвітлення цієї ролі С. роблять представники рос. гуманістики XX ст. - Бахтин, Ухтомський, Батищев, Каган та ін. Серед новітніх філософських течій найбільш істотними в цьому відношенні є комунікативна етика Апеля, Габермаса та ін., "філософія свідоцтва" Левінаса тощо. За конкретним змістом С. поділяють на матеріальне й духовне, хоча певний елемент духовності властивий йому неодмінно. Так само будь-якому С. притаманний символічний аспект, виражений у різний спосіб і різною мірою. Розрізняють знакове і предметне, вербальне і невербальне С. С. здійснюється як за допомогою зовнішніх образів або внутрішнього впливу (сугестія), так і шляхом безпосереднього дотику у спектрі від насильства до ласки. Відсутність або послаблення настанови на вербальне, знакове, екзистенційне вираження розкриває обрій мовчання як істотної форми С. (Бубер) або як життєвого символу його духовно-смислових основ (розуміння "без слів", "мовчазне єднання" тощо). Реалізуючи сутнісні виміри діалогу і комунікації, С. загалом не тотожне жодному з цих своїх моментів. Можливе як С., що не є діалогом або комунікацією, так і діалогічні або комунікативні процеси, які не являють собою справжнього С. Вільне діяльне людське С., зорієнтоване на реалізацію певних смисложиттєвих цінностей, - осердя культури як особливого типу реальності; відповідно кризи культури значною мірою є кризами С. Зокрема, сучасна людина стикається з відчуженням у галузі С., втратою його ціннісно-смислового потенціалу, який є необхідною умовою взаєморозуміння З. датність до автентичного С. розхитується сучасними маніпуляційними технологіями, а також поширенням субститутів С., зокрема внаслідок комп'ютеризації. Тим часом поза повноцінним С. неможливими є людська творчість, самореалізація особистості, інноваційний розвиток суспільства. Своєрідним "акумулятором" творчих потенцій С. постає, зокрема, мистецтво. Екзистенційні й моральнісні обриси С. визначаються проблематикою відкритості й замкненості, діалогічності, налаштованості на сприйняття іншого, толерантності, поваги, співчуття, любові та ін.

1. кордон; прикордонна лінія; межа

2. лінія зв'язку

3. напрямок, курс, шлях

4. поведінка, спосіб дії

- boundary line прикордонна лінія

- air lines of communication повітряні комунікації

- basic lines of social development основні напрямки суспільного розвитку

- line of bridling the arms race курс на обмеження гонки озброєнь

- lines of communication комунікації

- line of demarcation демаркаційна лінія

- line of disrupting detente курс на підрив розрядки

- overland lines of communication наземні комунікації

- receiving line of diplomats група дипломатів, що зустрічає гостей на прийомі

- sea lines of communication морські комунікації

- to draw a line підвести риску, покласти край чомусь

- to fall into line провадити ту ж лінію (в політиці тощо)

- to harden the line провадити жорсткіший курс; зробити курс жорсткішим

- to hold a line провадити курс

- to overstep the line of smth. перейти межі чогось

- to pursue a line провадити курс

- to take an independent line провадити незалежний курс, бути самостійним в межах політики

- to take a strong line триматися твердої лінії; займати тверду позицію

- to turn away from the line відмовитись від певного курсу

- along the lines у відповідності до

- along lines of equality на засадах рівноправності

- in line with відповідно до

ком., марк., тк., комп. n мережа; a мережний

1. сукупність осіб, підприємств, організацій і т. ін., пов'язаних певною метою; 2. сукупність телевізійних або радіомовних станцій, об'єднаних системою ліній зв'язку з метою одночасної трансляції різних програм; ♦ існує чотири основні форми мереж: національна (national network), яка транслює по всій території країни; регіональна (regional network), яка транслює на місцеву територію; кабельна (cable network), яка транслює через супутник, охоплюючи частину світу теле- чи радіосигналами; на замовлення (tailor-made network) для разової трансляції оперативних актуальних подій, які мають загальнонаціональне чи міжнародне значення; 3. система ліній зв'язку, які об'єднують комп'ютери, різні прилади у формі модемів, друкарських пристроїв тощо з метою спільного користування даними (data²), програмними засобами (software) тощо

═════════■═════════

advertising network мережа рекламних агентств; agency network мережа агентств • агентська мережа; backbone network базова мережа; basic network базова основа мережі • основна мережа; Blue network компанія Ей-Бі-Сі; branch network мережа філіалів; broadcasting network трансляційна мережа; cable network; Cable News network Сі-Ен-Ен; cable television network мережа кабельного телебачення; commercial network торговельна мережа; commercial television network комерційна телемережа • мережа комерційного телебачення; communications-control network інформаційно-керуюча мережа комунікацій; computer network комп'ютерна мережа; data bank network мережа банку даних; data-exchange network мережа обміну інформацією; dealer network ділерська мережа; direct distribution network мережа прямого розподілу; distribution network мережа розподілу • мережа доставки • торговельна мережа; facsimile network факсимільна мережа; Global Television network телемережа «Глобал»; highway network дорожня мережа; Independent Television network Мережа незалежного телебачення; information network інформаційна мережа; interrelated network взаємодіюча мережа; local area network; marketing network мережа збуту • мережа розподілу • мережа доставки • торговельна мережа; monitoring network мережа спостереження і контролю; multistation network багатостанційна мережа; National Advertising Agency network Національна мережа рекламних агентств; national network; national distribution network мережа національного розподілу; nationwide network національна мережа • загальнонаціональна мережа; nationwide television network загальнонаціональна телемережа; overall network повна мережа; PERT network мережа ПЕРТ; product distribution network мережа розподілу товару • мережа това-popyxy; public network мережа загального користування; radio network радіомережа; rail network залізнична мережа; Red network радіомережа Ей-Бі-Сі; regional network; ring network кільцева мережа; sales network торговельна мережа; satellite network мережа супутнико-вого зв'язку; scheduling network схема календарного планування; skeleton network схематична мережа; summary network повна мережа; telecommunications network система телекомунікацій; tailor-made network; television network телевізійна мережа; television receiving network приймальна телевізійна мережа; trading network торговельна мережа; transportation network транспортна мережа; wide area network

═════════□═════════

network cabling укладання мережного кабелю; network externality мережний взаємовплив; network marketing мережний маркетинг; network of agents мережа агентів; network of trade outlets торговельна мережа; network stations мережні станції; network structure мережна структура; network terminals мережні термінали; to be connected to a network бути пов'язаним з мережею; to be linked to a network бути пов'язаним з мережею; to construct a network будувати/збудувати мережу; to create a network створювати/створити мережу; to develop a network розвивати/розвинути мережу • створювати/створити мережу; to form a network утворювати/утворити мережу • формувати/сформувати мережу; to install a network проводити/провести мережу; to set up a network засновувати/заснувати мережу • створювати/створити мережу; to share a network ділитися мережею

ЕТНОСОЦІОЛОГІЯ - наука, що вивчає етнонаціональну структуру суспільства, способи і шляхи міжетнічної взаємодії та комунікації, взаємозв'язок етнічних і соціальних явищ та процесів. Е. включає: соціологічне дослідження етносу як соціокультурної комунікативної системи, етнічних спільнот і діаспор; вивчення проблем етнічної ідентичності, етнічної стратифікації, соціальної адаптації в іноетнічному середовищі, етнонаціональних конфліктів; дослідження соціально значущих питань націоналізму, етноцентризму, етнорегіоналізму, етносепаратизму тощо. Формування етносоціологічного напряму почалося у 20 - 30-ті рр. XX ст. (Німеччина, США). Термін "Е." впроваджений у науковий обіг нім. вченим Турнвальдом. В амер. науці цей термін не набув поширення, внаслідок її тяжіння до "соціології розвитку", "культурної антропології" та "соціальної антропології". У Великобританії та Франції Е. здебільшого існує в рамках "соціальної антропології". В Німеччині соціологи основну увагу приділяють вивченню окремих форм етнічних суспільних конфігурацій. В Україні Е. як самостійна галузь соціологічного знання започаткована наприкінці 1980-х рр., зосереджуючись переважно на питаннях етнокультурного поліморфізму, статусу укр. етносу та етнічних меншин, їхньої взаємодії тощо. Е. ґрунтується на загальних аналітичних методах, якими послуговується соціологія. Втім амбівалентний характер Е., широта підходів та наявність різних альтернатив не виключають їхньої множинності. Понятійно-категорійний апарат Е. має тісний зв'язок із соціологією та етнографією/етнологією. Проте такі її поняття, як "етнос", "нація", "націоналізм", "етнічна спільність", "етнічна стратифікація", "етноцентризм" і т. ін. залишаються дискусійними. Різноманітність існуючих точок зору обумовлюється об'єктивною багатозначністю та багатоаспектністю етнічних/національних спільностей. Найбільш відомими парадигмами в Е. є примордіалізм, інструменталізм та конструктивізм.

(Dir.)

n 1. юр. директор; 2. адм. директор; керівник; начальник; a директорський

1. член дирекції (board of directors), обраний акціонерами (shareholder:: stockholder) акціонерного товариства (company) або членами неприбуткової організації, який разом з іншими членами дирекції несе відповідальність за ведення справ згідно зі статутом; ♦ директорів обирають на річних загальних зборах (annual general meeting); 2. керівник відділу, департаменту, проекту (project) тощо

═════════■═════════

account director директор робочої групи клієнта; acting director виконувач обов'язків директора; administrative director адміністративний директор; advertising director начальник відділу реклами; alternate director виконувач обов'язків директора; assistant director заступник директора • помічник директора • помічник керівника; associate director перший заступник директора • перший заступник керівника • заступник директора; bank director директор банку • член правління банку; board director член дирекції • член ради директорів • директор — член правління; broadcasting director керівник програми; budget director керівник кошторисної групи; business director комерційний директор; circulation director керівник відділу розповсюдження; commercial director комерційний директор; communications director керівник відділу комунікацій; corporate director член дирекції акціонерного товариства • член правління акціонерного товариства; creative director художній директор • керівник творчого відділу • творчий директор; curriculum director керівник навчальної частини; deputy director заступник директора; deputy managing director заступник генерального директора; design director керівник відділу дизайну • дизайн-директор; editorial director директор видавництва • директор редакційної ради; executive director виконавчий директор • директор-розпорядник • директорат • дирекція; finance director фінансовий директор; financial director фінансовий директор; funeral director розпорядник похорону; general director генеральний директор; inside director директор-адміністратор; managing director генеральний директор • директор-розпорядник; marketing director начальник відділу маркетингу • маркетинговий директор; media director керівник відділу засобів реклами; merchandising director начальник відділу збуту; national publicity director керівник відділу загальнонаціональної популяризації і реклами; outside director запрошений директор • зовнішній директор; personnel director начальник відділу кадрів • керівник відділу кадрів; planning director начальник планового відділу; program director керівник програми; publicity director керівник відділу популяризації і реклами; purchasing director керівник відділу постачання • начальник відділу постачання; research director керівник науково-дослідного відділу; safety director керівник відділу техніки безпеки • начальник відділу техніки безпеки; sales director керівник відділу збуту • комерційний директор • керівник продажу; security director керівник відділу безпеки; staff director начальник відділу кадрів; technical director технічний директор

═════════□═════════

directors' emoluments винагорода директорів • директорська платня та обслуговування; directors' fee винагорода директорів • директорська платня; directors' interest відсотки, що виплачуються директорам; directors' liability відповідальність директорів; directors' negligence недбалість директорів; director of contracts керівник відділу контрактів; director of an enterprise директор підприємства; director of marketing communications директор відділу маркетингових комунікацій; director of operations начальник виробництва; director of plant operations директор заводу • начальник виробництва; director of procurement керівник відділу постачання; director of product assurance начальник відділу технічного контролю; director of product marketing начальник відділу товарного маркетингу; director of public relations начальник відділу зв'язків з громадськістю • керівник відділу організації громадської думки; director of quality assurance начальник відділу технічного контролю; director of research керівник науково-дослідних робіт; director of sales promotion начальник відділу збуту; director of supplies керівник відділу постачання; director of technology керівник технологічного відділу; directors' report звіт управління • звіт директорів; director's retirement вихід на пенсію директора • пенсійна відставка директора; directors' service contracts директорські службові контракти; director's shareholdings директорська участь в акціонерному капіталі • директорський пакет акцій; director's valuation оцінка директора; Institute of directors Інститут директорів; register of directors' shareholdings журнал директорських акцій • реєстр директорських акцій; removal of directors усунення з посади директорів • зміщення з посади директорів; to appoint a director призначати/призначити директора; to elect a director обирати/обрати директора

* * *

прс. 1. промисловість; індустрія; 2. галузь; галузь промисловості; галузь економічної діяльності

1. організована діяльність, яка забезпечує виробництво товарів (goods) і послуг (service¹) видобутком та переробкою сировини, виготовленням предметів споживання, матеріалів тощо; 2. окремий вид діяльності, науки, виробництва, напр. торгівля (trade), підприємництво (business²), послуги тощо

═════════■═════════

advertising industry рекламна галузь • рекламна індустрія; agricultural industry сільськогосподарська галузь • сільськогосподарське виробництво; aircraft industry авіаційна промисловість; airline industry авіатранспортна галузь • авіалінії; allied industryies суміжні галузі промисловості; artisan industry кустарне виробництво; automobile industry автомобільна промисловість; aviation industry авіаційна промисловість; basic industry важка промисловість • основна галузь промисловості; building industry будівельна галузь; business service industry галузь ділових послуг; capital goods industry промисловість, яка виробляє засоби виробництва; capital-intensive industry капіталомістка галузь промисловості • капіталомістка промисловість; catering industry галузь ресторанного обслуговування на замовлення; chemical industry хімічна промисловість; clothing industry швейна промисловість; coal industry вугледобувна промисловість; communication industry галузь зв'язку і комунікацій; community services industry галузь суспільних послуг; construction industry будівельна галузь; consumer industry споживча галузь; consumer goods industry промисловість, яка виробляє споживчі товари • легка промисловість; continuous process industry галузь промисловості з неперервним виробничим процесом; cottage industry надомна промисловість; dairy industry молочна промисловість; diversified industry багатогалузева промисловість; electronic industry електронна промисловість; expanding industry галузь, що розвивається; extractive industry добувна промисловість; fashion industry пошиття модного одягу; fast food industry індустрія швидкого приготування їжі; finance industry фінансова галузь; fishing industry риболовна галузь; food industry харчова промисловість; food canning industry консервна промисловість; food processing industry харчова промисловість; forest industry лісова промисловість; foundry industry ливарна промисловість; fuel-producing industry галузь паливної промисловості; gas industry газова промисловість; growth industry галузь із дедалі більшим попитом; handicraft industry галузь із використанням ручної праці • кустарне (ремісниче) виробництво; heavy industry важка промисловість; high-tech industry наукомістка галузь промисловості; hunting industry мисливство; infant industry новостворена галузь промисловості; insurance industry страхування; iron industry залізорудна промисловість; key industry провідна галузь промисловості; labour-intensive industry трудомістка галузь промисловості; leather goods industry промисловість шкіряних товарів; light industry легка промисловість; livestock industry промислове тваринництво; local industry місцева промисловість; manufacturing industry обробна промисловість; market-orientated industry комерційна галузь промисловості; metallurgical industry металургійна промисловість; metal processing industry металообробна промисловість; mining industry добувна промисловість; mixed industry суміжна галузь промисловості; oil industry нафтодобувна галузь промисловості; oil processing industry нафтопереробна галузь промисловості; packaging industry фасувальна галузь промисловості; petrochemical industry нафтохімічна промисловість; petroleum industry нафтопереробна промисловість; pharmaceutical industry фармацевтична промисловість; primary industry видобувна промисловість; private industry приватна промисловість • приватне виробництво; prosperous industry успішна галузь; public industryies державні підприємства; public administration industry галузь, що знаходиться в державному управлінні; publishing industry видавнича справа; recreation industry індустрія розваг; regional industry місцева промисловість; regulated industry регульована галузь; related industry суміжна галузь; retail trade industry галузь роздрібної торгівлі; secondary industry обробна промисловість; service industry сфера послуг; shipbuilding industry суднобудівельна промисловість; steel industry сталеливарна промисловість; storage industry складська справа; sunrise industry перспективна галузь; sunset industry неперспективна галузь; tertiary industry третинна галузь • індустрія послуг; textile industry текстильна промисловість; timber industry лісова промисловість; tobacco industry тютюнова промисловість; tourism industry галузь туризму; trade industry торговельна галузь; transport industry транспортна галузь; wholesale industry галузь оптової торгівлі; woodwork and timber industry деревообробна промисловість

═════════□═════════

to close down an industry закривати/закрити галузь (справу); to develop an industry розвивати/розвинути галузь; to expand an industry розвивати/розвинути галузь • збільшувати/збільшити обсяги випуску галузі; to finance an industry фінансувати галузь • фінансувати справу • фінансувати промисловість; to reorganize an industry перебудовувати/перебудувати галузь; to streamline industry упорядковувати/упорядкувати промисловість • раціоналізувати промисловість

═════════◇═════════

індустрія < польс. industria або нім. Industrie < фр. industrie — промисловість; промислова діяльність; промисел; майстерність; спритність < лат. industria — діяльність; старанність; працьовитість (ЕСУМ 2: 303)

* * *

МІФ (грецьк. μύσος - переказ) - 1) Оповіді про богів, духів, героїв, про надприродні сили, предків і першолюдей, які брали участь у створенні Землі і Всесвіту, взагалі їхніх як природних, так і людських складників. 2) Ідеологічний продукт давніх уявлень про довколишній світ, особливе похідне від духовних зусиль первісних людських колективів пояснити його генезу, структуру і подальшу долю. М. - система узагальнень первісного людського досвіду в його намаганнях виявити основоположності світобудови, людського і природного начал у ній, узагальнень, які, на відміну від пізніших наукових абстракцій, мають підкреслено конкретно-чуттєвий, антропоморфний характер. Ці узагальнення на перших стадіях людської культури постають як обов'язкові для всіх членів первісного колективу; їхня нормативність здійснюється через прийняту в тому колективі обрядовість, суму певних ритуалів. Первісний світ породжував і зберігав узагальнення такого типу у вигляді певних живих істот, що у них суто людські характеристики, біологічні та інтелектуальні, поєднуються з природними силами і стихіями. Міфічні образи мають тривку структуру, канонічну для колективу, що їх він витворив, чіткий набір певних ознак і рис, які впродовж тисячоліть зберігаються-поновлюються у відповідній колективній пам'яті. Надзвичайна тривкість усіх міфологічних структур - від постійних сюжетів до постійних тропів у наративному відтворенні цих сюжетів - зумовлена їхньою високою інформаційною функцією у первісних колективах, адже у них уся сума людського досвіду зосереджувалася саме в М., які відповідно і визначали поведінку та мислення архаїчної людини у повному їх обсязі. Саме міфологічні уявлення-узагальнення, накладені всією своєю нормативно-інформаційною масою на архаїчну свідомість, і визначали її орієнтацію у світі. Архаїка витворила величезну суму різноструктурних, але надзвичайно розвинутих міфологічних систем різних етносів і регіонів. З подальшим розвитком людської культури із первісної синкретичної міфологічної маси поступово виокремлюються релігія, мистецтво, література, наука і т.д. Емансипуючись від М., ці галузі культури на всіх стадіях свого становлення зберігають певні міфологічні релікти - аж до наших днів. Релігія у своєму розгортанні від давнього політеїзму до всіх версій пізнішого монотеїзму постає як особливе перетворення М., як його світоглядна та інституційна адаптація до пізніших стадій людської історії. Мистецтва словесні та пластичні так само зберігають виразний та очевидний генетичний зв'язок зі стихією міфологічного мислення, їхній головний будівельний засіб - художній образ - за багатьма своїми структурно-комунікативними засобами уявляється, по суті, сучасним інобуттям М. Не випадково певні течії і напрями у мистецтві Нового часу, від романтизму до символізму й авангарду, одверто тяжіють у тій чи тій художній формі до естетичного поновлення М. Попри ту обставину, що сучасна наука, здавалося б, давно дистанціювалася від М., вона на певних своїх ділянках, як гуманітарних, так і природничих, незрідка впадає у своєрідну міфологізацію своїх проблем і предметів. Щонайчастіше фізика, скажімо, виказує інтерес до деяких архаїчних сюжетів давньої космології, а ціла шерега видатних філософів, істориків і соціологів, від Маркса і Ніцше до Тойнбі і Гайдеггера, свої зовні об'єктивні наукові побудови парадоксально поєднують з міфотворчістю різної інтенсивності Н. овітня цивілізація, яка змобілізувала величезні людські маси в індустріальні та політичні колективи, тим самим поновила й міфологічні інтенції різних штибів. Зокрема, виникають М. політичні (див. Сорель), М. масової культури, ритуалізації яких вельми сприяють технічні засоби масової комунікації.

мен. план; проект; програма

заздалегідь розроблена, підготовлена менеджментом (management²) програма дій, процедур тощо, за якою передбачають виконання організаційних цілей, завдань, обсягу роботи і т. ін.

═════════■═════════

action plan план заходів; advertising plan план реклами • рекламний план • план рекламної кампанії; allocation plan план розподілу чого-небудь; alternative plan варіант плану • альтернативний план; amended plan уточнений план; annual plan річний план; appraisal plan система оцінювання; approved plan затверджений план; assistance plan план допомоги; balanced plan збалансований план; basic plan основний план • опорний план; bonus plan система заохочення • система заохочувальних винагород; brand plan план випуску марки • план випуску марочного товару; budget plan кошторисний план; business plan комерційний план • бізнес-план • план ділової активності; business-building plan план розширення діяльності; business-portfolio plan план розвитку сфери діяльності; campaign plan план рекламної кампанії; capacity plan план підвищення продуктивності • план розвитку виробничої потужності; capital investment plan план капіталовкладень; capital spending plan програма капіталовкладень; coherent plan послідовний план • внутрішньо скоординований план; combined plan поєднаний план; communications plan план комунікації; company-wide plan загальнофірмовий план; compensation plan програма відшкодовування; complete plan комплексний план; comprehensive plan комплексний план; concrete plan конкретний план; consumption plan план споживання; contingent consumption plan умовний план споживання; coordinated plan координований план; copy plan структура тексту; cost finding plan система калькуляційних відомостей; counter plan зустрічний план; coupon plan купонна програма; creative plan творчий план; credit plan кредитний план; current plan поточний план; daily plan добовий план • план на добу; decision plan схема прийняття рішень; delivery plan план постачання; departmental plan план відділу; development plan план розвитку; differential time plan почасово-прогресивна система заробітної плати; distribution plan план розподілу; draft plan проект плану; economic plan економічний план • господарський план; editorial plan редакційний план; elaborate plan старанно продуманий план; emergency plan план на випадок надзвичайних обставин • план на непередбачені випадки; employment plan програма забезпечення зайнятості; export plan план експорту; export-import plan план експорту-ім-порту товарів; family assistance plan програма допомоги багатодітним родинам; feasible plan допустимий план (у задачах лінійного програмування); financial plan фінансовий план; financing plan план фінансування; fixed plan твердий план • встановлений план; food stamp plan програма харчових купонів; formal plan формальний план; general plan загальний план; health insurance plan план медичного страхування; housing development plan програма житлового будівництва; implementation plan план здійснення наміченого; import plan план імпорту; initial plan вихідний план; inspection plan план інспекції • план приймального контролю; instalment plan план купівлі на виплат; integrated plan комплексний план; introductory plan ввідний план • план виходу на ринок; investment plan програма капіталовкладень; layaway plan відкладання і сплачування товару на виплат; lease plan план оренди; long-range plan перспективний план • довгостроковий план; long-term plan перспективний план • довгостроковий план; management plan план організаційної діяльності; market plan план роботи на ринку • план ринкової діяльності; marketing plan план збуту • план маркетингу; master plan генеральний план • зведений план; media plan план застосування засобів реклами • медіа-план; medium-term plan середньостроковий план; multistage plan багатоетапний план; multiple-time plan відрядно-прогресивна система заробітної плати; national plan національний план; national economic plan народногосподарський план; national media plan план застосування загальнонаціональних засобів реклами; objectionable plan неприйнятний план; on-going plan поточний план • план, який здійснюється в поточний період; operating plan виробничий план • оперативний фінансовий план; operational plan оперативний план; optimal plan оптимальний план; organization plan схема організаційної структури; organizational plan організаційний план • організаційна структура; outline plan схематичний план; output plan план випуску продукції; overall plan всеосяжний план; package plan комплексний план • пакет заходів • комплекс заходів; pay plan порядок виплати зарплати; payment plan план виплати; payout plan схема виплати; pension plan система пенсійного забезпечення; practicable plan здійсненний план; preliminary plan попередній план; procurement plan план закупівлі; product plan план виробництва товару • план випуску товару; product promotion plan план просування товару; production plan виробничий план; profit plan заходи для отримання прибутку; profit-sharing plan система участі в прибутках; projected plan план на майбутнє; promotion plan план стимулювання збуту • план стимулювання; provisional plan тимчасовий план; publicity plan план популяризації • рекламний план; purchase plan план закупівлі; quality assurance plan програма забезпечення якості продукції; quarterly plan квартальний план; recruitment plan план набору персоналу; research plan план досліджень; retirement plan план пенсійного забезпечення • пенсійна програма; revised plan переглянутий план; rough plan приблизний план • орієнтовний план; sales plan план збуту; sales promotion plan план стимулювання збуту; sampling plan програма вибіркового обстеження • план вибіркового контролю; short-range plan короткостроковий план; short-term plan короткостроковий план; spending plan програма витрат; stowage plan план розміщення вантажу в вантажних приміщеннях судна; strategic plan стратегічний план; summary plan зведений план; supply plan план постачання; support plan план допомоги; survey plan план обстеження; systematic plan комплексний план; tactical plan тактичний план; target profit plan заходи для отримання цільового прибутку; technical plan технічний план; trial-use plan пробне вживання товару; turnover plan план обороту; unacceptable plan неприйнятний план; underestimated plan нереальний план; wage plan система заробітної плати; workable plan здійсненний план; working plan робочий план; yearly plan річний план; zone plan зональний план

═════════□═════════

according to plan згідно з планом • за планом • відповідно до плану; plan for expansion програма розвитку; plan of action план дій; plan of distribution план розподілу • план розміщення; plan of operation план роботи; to abandon a plan відмовлятися/відмовитися від плану • скасовувати/скасувати план; to adhere to a plan дотримуватися/дотриматися плану • додержуватися/додержатися плану; to adjust a plan вивіряти/вивірити план • коригувати/відкоригувати план; to approve a plan затверджувати/затвердити план; to carry out a plan виконувати/ виконати план; to coordinate plans координувати/скоординувати плани; to draw up a plan упорядковувати/упорядкувати план • накреслювати/накреслити план; to elaborate onaplan розробляти/розробити план; to execute a plan виконувати/ виконати план; to finance a plan фінансувати план; to fund a plan фінансувати план; to go ahead with plans реалізовувати/реалізувати план; to implement a plan виконувати/виконати план; to incorporate in a plan включати/включити в план; to interfere with plans розладнувати/розладнати плани; to launch a plan братися/взятися за виконання плану; to make plans складати/скласти плани; to negotiate a plan обговорювати/обговорити план; to offer a plan пропонувати/запропонувати план; to outline a plan накреслювати/накреслити план; to prepare a plan готувати/підготувати план; to propose a plan пропонувати/запропонувати план; to put forward a plan висувати/висунути план; to reconsider a plan переглядати/переглянути план; to refine a plan уточнювати/уточнити план; to revise a plan переглядати/переглянути план; to spoil plans розладнувати/розладнати плани; to submit a plan подавати/подати план на розгляд; to work out a plan розробляти/розробити план

n мен. стратегія; політика; поведінка; спосіб дії; a стратегічний

план і передбачений спосіб дії для виконання і забезпечення цілей компанії чи інших організацій

═════════■═════════

admissible strategy припустима стратегія; advertising strategy стратегія реклами • рекламна стратегія; available • доступна стратегія; bargaining strategy стратегія торгів • стратегія проведення торгів • стратегія переговорів; best strategy найкраща стратегія; bidding strategy стратегія торгів; brand extension strategy стратегія розширення марки; broad strategyies загальні стратегічні напрями; business strategy стратегія ділової активності; campaign strategy стратегія кампанії • стратегія рекламної кампанії; cautious strategy обережна стратегія; communication strategy стратегія комунікації; competitive strategy конкурентоспроможна стратегія • стратегія підходу до конкурентів; competitive marketing strategy маркетингова стратегія • підхід до конкурентів; composite strategy складова стратегія; copy strategy текстова стратегія • загальний підхід до тексту; core strategy основоположна стратегія • основна стратегія; corporate strategy стратегічний напрям фірми • загальнофірмова стратегія; corporate identity strategy стратегія фірмового стилю; creative strategy творча стратегія; development strategy стратегія розвитку; discount strategy стратегія зниження цін; distribution strategy стратегія розповсюдження товару; dominant strategy домінуюча стратегія; duplicated strategy дубльована стратегія; effective strategy ефективна стратегія; empirical strategy емпірична стратегія; entry strategy стратегія входу; equilibrium strategy стратегія рівноваги; essential strategy суттєва стратегія; expansion strategy стратегія розширення; experience-curve pricing strategy стратегія ціноутворення на основі кривої досвідченості; feedback strategy стратегія зі зворотним зв'язком; flexible strategy гнучка стратегія; follow-up strategy стратегія наступної роботи • додаткова стратегія • послідовна стратегія; forecasting strategy стратегія прогнозування; forward strategy наступальна стратегія; general strategy загальна стратегія; geographic pricing strategy стратегія ціноутворення за географічним принципом; good-value strategy стратегія якості; grim-trigger strategy стратегія «спускового гачка» • стратегія взаємодії компаній в умовах олігополії; growth strategy стратегія зростання; hard-line strategy жорстка стратегія; inadmissible strategy неприпустима стратегія; independent strategy незалежна стратегія; initial strategy початкова стратегія; interaction strategy стратегія взаємодії; interest-rate strategy стратегія відсоткової ставки; intervention strategy стратегія втручання; joint strategy спільна стратегія; linear strategy лінійна стратегія • математично обчислена стратегія; long-term strategy довгострокова стратегія • перспективна стратегія; management strategy стратегія менеджменту • стратегія управління виробництвом; market strategy ринкова стратегія; market coverage strategy стратегія охоплення ринку; market entry strategy стратегія входу на ринок; market expanding strategy стратегія розширення ринку; marketing strategy стратегія маркетингу • маркетингова стратегія; marketing mix strategy стратегія формування маркетингового комплексу; maximin strategy максимінна стратегія; media strategy стратегія вибору засобів реклами; message strategy стратегія звернення; milking strategy стратегія «видоювання» ринку; minimax strategy мінімаксна стратегія; mixed strategy змішана стратегія; monopoly strategy монополістична стратегія; multi-brand strategy багатомарочна стратегія; multistage strategy багатоступенева стратегія; nonoverlapping strategyies стратегії, які не перетинаються; optimal strategy оптимальна стратегія; ordering strategy порядок подання замовлень; overall sales strategy загальна стратегія збуту; penetration strategy стратегія проникнення; permissible strategy допустима стратегія; price strategy стратегія ціноутворення; pricing strategy стратегія ціноутворення; product strategy товарна політика • стратегія товару; production strategy стратегія виробництва; product-line strategy стратегія товарного асортименту; profit-taking strategy стратегія отримання максимально можливого прибутку; promotion strategy стратегія стимулювання • стратегія просування товару; public relations strategy стратегія громадських зв'язків; pull strategy; pure strategy чиста стратегія; push strategy; reach strategy стратегія охоплення; randomizing strategy випадкова стратегія • стратегія за правилами теорії вірогідності; replacement strategy стратегія поповнення запасів • порядок заміни устаткування; replenishment strategy стратегія поповнення запасів; rip-off strategy стратегія пограбування; sales strategy торговельна стратегія • збутова стратегія; sales-force strategy стратегія роботи торговельного апарату; scheduling strategy стратегія календарного планування • стратегія оперативного управління виробництвом; search strategy стратегія пошуку; segmentation strategy стратегія сегментації ринку • підхід до сегментації ринку; selling strategy торговельна стратегія; social change strategy стратегія суспільних змін; spending strategy стратегія витрат; stationary strategy статична стратегія; strict strategy чиста стратегія; team strategy колективний стратегічний підхід • гуртовий стратегічний підхід; technological strategy технологічна стратегія; thrifty strategy економічна стратегія; tit-for-tat strategy стратегія повторення ходів супротивника • стратегія «око за око»; upgrading strategy стратегія підняття рівня • стратегія підняття якісного рівня; winning strategy переможна стратегія

═════════□═════════

dominant strategy equilibrium рівновага домінуючої стратегії; strategy formulation формулювання стратегії; strategy of overcharging стратегія завищення цін; to carry out a strategy виконувати/виконати стратегію; to develop a strategy розробляти/розробити стратегію • розвивати/розвинути стратегію; to draw up strategy оформляти/оформити стратегію; to follow a strategy дотримуватися/дотриматися стратегії; to plan a strategy планувати/запланувати стратегію; to play a strategy застосовувати/застосувати стратегію; to pursue a strategy дотримуватися/дотриматися стратегії; to work out a strategy розробляти/розробити стратегію • розвивати/розвинути стратегію

* * *

1) море; океан; водна поверхня земної кулі

2) морська вода

3) поверхня моря; морська гладінь

4) часто pl хвиля, хвилювання

5) безліч, сила-силенна, величезна кількість

6) приплив

* * *

1) водна поверхня земної кулі; море, oкeaн; ( Sea у назвах деяких озер) море

2) морська вода; морська справа; флот

3) поверхня моря, морська гладь; часто pl хвиля, вал; хвилювання

4) маса, величезна кількість

5) icт. приплив

ДОСВІД - важливий, історично наскрізний елемент пізнавальної і практичної діяльності; одна з форм фіксації, збереження й передавання знання в процесі комунікації. Виділяється кілька значень Д., що мають однаково важливий з філософського погляду сенс. По-перше, Д. є реакцією органів чуття людини на механічні, фізичні й ін. впливи зовнішнього світу, а також усе, що відбувається з людиною в процесі її життя (світовідчуття, самопочуття, чуттєвий досвід, відчуття тощо). По-друге, Д. є емпіричним знанням, здобутим у процесі життєдіяльності, практики, виробництва; дорефлексивна основа знання, яка додає достовірності науковим твердженням (емпіричні дані, життєвий і практичний Д.). Нарешті, говорять ще про Д. як про інтуїтивно експліковане з практики знання, як про систему навичок до певної діяльності і підсумковий результат цілеспрямованої діяльності, яка потім використовується як загальна світоглядно-теоретична й методологічна основа суб'єкт-об'єктної взаємодії. Повсякденне (житейське) розуміння Д. суттєво відрізняється від наукового. Воно стосується процесу формування людини, її виховання та освіти, на підставі чого кожна людина створює власну систему уявлень про світ та своє місце у ньому. Це означає, що загальні поняття людина наповнює змістом, "пропущеним" через власний Д. Поняття наукового Д. включає систематичне спостереження за певними типами явищ та їх особливостями на ґрунті наукових понять шляхом створення певних експериментальних умов З. алежно від того, як трактується зміст терміну "Д.", можна віднайти певну філософську традицію його осмислення та використання в процесі розв'язання актуальних гносеологічних, методологічних та загальнофілософських проблем Н. апр., з Д. як чуттєво-конкретною формою пізнання пов'язана дискусія про джерело пізнання й адекватність знання дійсності; з Д. як емпіричним знанням пов'язане з'ясування проблеми теоретичного й емпіричного в пізнанні; з Д. як категорією, що входить до структури діяльності, тісно пов'язані проблеми співвідношення традицій і новаторства у творчості, внутрішніх і зовнішніх чинників розвитку науки та ін. Окрім того, потрібно розрізняти зовнішній Д., під яким розуміється сприйняття світу зовнішніх речей, і внутрішній Д. як факт переживання суб'єктом самого себе, власних ментальних дій, певних станів, які не зумовлені зовнішніми впливами. Поняття внутрішнього Д. як рефлексії розуму над власного діяльністю і способах її прояву вперше було вирізнене Локком, а потому докладно розглянуто Гегелем. В соціології часто за допомогою категорії Д. описується поведінка соціальних груп, еліт тощо. У такому випадку Д. виступає як гармонійна єдність знань та вмінь, як спроможність втілити знання в практичні результати.